У кожного з Вас, шановний читачу, свої відчуття, пов’язані з початком
нового навчального року. У мене двоїсте враження від цифр 2018-2019 навчальний
рік. Позитивне, бо тішуся, що знову зустрінуся із цікавими, допитливими, неординарними
студентами, які прагнуть здобувати нові знання. Будемо разом інтелектуально
збагачуватися. Дякую за це Господові Богові. Бажаю кожному з Вас доброго
доброго здоров’я, плідних науково-педагогічних здобутків заради утвердження соборної
демократичної, правової, багатої української України.
І водночас неспокійно мені на душі, бо у
цьому навчальному році, тобто у 2019 – відбудуться вибори Президента України і
депутатів Верховної Ради. Наростає тривога, адже зовнішні та внутрішні вороги відновленої
української незалежності у глибокому аморальному порозумінні і взаємній
підтримці агресивно ополчилися проти України, витонченими підступними методами
потужно сіють у суспільстві зневіру, апатію, безвихідь щодо природної потреби
розвивати незалежну Державу і всіма силами захищати її від російських
загарбників та інших близьких і далеких агресорів. Тому у такій надзвичайно
складній суспільно-політичній ситуації дуже і дуже важливо, щоби кожний
свідомий громадянин України, незважаючи на нинішні матеріальні нестатки і
соціальні труднощі, спричинені олігархами-чужинцями, створював, плекав у своєму
серці духовну-психологічну потребу глибоко осмислювати все, що відбувається
нині в історичному контексті, відкидати позолочену брехню, якою заполонили
інформаційно-гуманітарний простір такі «видатні діячі», як Медведчук,
Новінський, Добкін, Мураєв, Рабінович, Влащенко та сотні інших одвертих і
перевтілених в овечок хижих вовків.
Отже, кожному потрібно не потонути в улесливій, медоточивій олжі, а
глибоко розуміти сутність, мету кожної інформації, кожного виступу політиків,
кожного інтерв’ю, ток-шоу, тобто виважено, на українських національних засадах,
мислити, думати, щоби знову не потрапити у московську неволю. Згадаймо
імператив: «Думаю, отже живу» (Декарт). Але цього ще замало. Невідкладно
вчімося правильно думати, адже «правильно думати – це морально-етична норма»
(Паскаль).
Для українців у нинішніх умовах російсько-української гібридної війни «правильне
думання» – це українськоцентричне мислення, це – українськоцентрична позиція,
це – українськоцентричні вчинки, активні моральні дії насамперед задля захисту,
розвитку і утвердження української України в органічній єдності з дбайливістю і
відповідальністю за свою родину, особисте духовно-матеріальне, національне
самоствердження.
Всім своїм єством почуймо, зрозуміймо Тараса Шевченка: Нема на світі
України, // Немає другого Дніпра…В своїй хаті своя й правда, // І сила, і воля.
І чужому научайтесь, // Й свого не цурайтесь. Кожного з нас просить Іван Франко
добре вчитися, сумлінно працювати, щоби ґаздою, не слугою перед світом стати.
В Україні, на жаль, ще багато аморальних носіїв «грязі Москви».
Розпізнаваймо їх, очищаймося від маніпулятивної грязі, не впускаймо цю отруту
до серця і розуму, відкидаймо разом з носіями у безодню небуття, щоби не
перетворитися у московських «подножок». Адже російські та промосковькі ідеологи
і політики, які заполонили теле- і радіоефір України, прагнуть будь-що духовно
покалічити, підкорити українців, перетворити їх у блудників. Тому думаймо,
аналізуймо, бо «запорука успішної держави – мислення» (Андрій Содомора) –
українськоцентричне мислення на загальнолюдських засадах.
Коментарі
Дописати коментар